Адам-Юзеф-Ігнацій Пражмовський — польський науковець, відомий своїми внесками у розвиток астрономії та оптики. Він спеціалізувався на дослідженні поляризації світла та явищ, пов’язаних із сонячною короною під час сонячних затемнень, пише сайт warsaw1.one. Пражмовський вважається одним з найвидатніших польських астрономів XIX століття.
Шлях до науки
Народився науковець в сім’ї Терези та Юзефа Пражмовських 15 березня 1821 року у Польщі, яка тоді була частиною Російської імперії. Рідним містом Адама Пражмовського є Варшава. Батько вченого працював в апеляційному суді, а дядько Адам-Міхал був єпископом.
Коли Пражмовський закінчив середню школу, вирішив продовжити навчання на додаткових курсах, які проводили у Варшавській гімназії. Науковець відвідував їх з 1837 по 1839. Курси призначалися для навчання вчителів середніх шкіл.
Робота у Варшавській обсерваторії
З 1839 року Адам Пражмовський почав працювати на посаді асистента астронома-спостерігача у Варшавській обсерваторії. Тоді він почав писати наукові статті. Їх публікували у журналі «Варшавська бібліотека».
З 1840 по 1850 Пражмовський займався численними геодезичними вимірюваннями. В цей період варшав’янину вдалося попрацювати з видатними науковцями, серед яких польські астрономи Ян Барановський та Францішек Армінський, російський науковець німецького походження Вільгельм Струве. У 1854 році Пражмовський розробив метод визначення особистих похибок спостерігача.
У 1860 році варшавського вченого відрядили в Іспанію. Йому потрібно було спостерігати за сонячним затемненням. На той момент Адам Пражмовський обіймав посаду старшого помічника керівника Варшавської обсерваторії. Під час відрядження науковець зробив важливе відкриття. Він встановив, що світло від сонячної корони, на відміну від світла від сонячного протуберанця, є поляризованим. Пражмовському вдалося довести, що корона пов’язана не з Місяцем, як вважали до цього, а з Сонцем.
19 жовтня 1860 варшавського вченого запросили тимчасово викладати фізику у Варшавській медико-хірургічній академії. З 1862 Пражмовський почав працювати на кафедрі фізики та геодезії у Варшавській головній школі, де став ад’юнктом — молодшим науковим співробітником.
Паризький період життя
Влітку 1863 року Пражмовський покинув Варшаву. Науковець вирушив у Париж, щоб поліпшити стан здоров’я та займатися наукою. Під час поїздки Адам Пражмовський захворів, тому просив Урядову комісію Просвітництва Варшавської головної школи продовжити йому термін відпустки. Науковцю відмовили. Через 4 місяці Пражмовський повинен був повернутись у рідне місто, але залишився в Парижі. 19 березня 1864 його звільнили.
Влітку 1864 Пражмовський за кордоном бачився з ректором Варшавської головної школи Юзефом Мяновським. Очільник закладу вищої освіти хотів, щоб астроном повернувся до Варшави та поновився на посаді.
15 вересня 1864 Мяновський запропонував Урядовій комісії Просвітництва Варшавської головної школи поновити звільненого Адама Пражмовського на посаді. Ректор наголосив, що втрата талановитого вченого негативно вплинула на репутацію навчального закладу, але його пропозицію не підтримали.
У столиці Франції Пражмовський став конструктором оптичних приладів в одній з компаній. Згодом варшав’янин став її співвласником, а у 1871 році — власником. Його найвідомішими розробками є призматичний поляризатор і целостат.
Науковець був членом французьких наукових об’єднань та Польського товариства математичних наук у Парижі. У 1879 отримав громадянство Франції.
Адама Пражмовського не стало у 1885 році в місті Віль-д’Авре. Похований він на цвинтарі Пер-Лашез у Парижі.
Варшавський вчений відіграв значну роль у розвитку науки в Європі, особливо в Польщі. Його праці надихали наступні покоління астрономів і фізиків. А створене вченим обладнання допомагало іншим дослідникам отримувати точніші дані під час спостережень.