У 19 столітті чимало польських офіцерів були на російській царській службі. У загальних дослідженнях з історії Варшави немає відомостей про Варшавську школу піхотних юнкерів, пише сайт warsaw1.one. Але насправді така існувала у Польщі. У цьому матеріалі ми більш детально розповімо історію цього навчального закладу.
Поява
У другій половині 19 століття у Варшаві панували росіяни. У цей період Російська імперія мала значні військові проблеми, тож влада прагнула щось поліпшити. У 1860 році було прийнято рішення передати чинну офіцерську підготовку в полках до централізованої юнкерської школи. Цей навчальний заклад організували у місцевій Модлинській фортеці. Раніше це був штаб другого армійського корпусу. На початку 1861 року було набрано на навчання 150 варшавських юнаків. Згодом у польській столиці відкрились ще декілька корпусів цього закладу.
У 1863 році школу перенесли до палацу Бланки на вулиці Сенаторській, а також у палац Замойських. Цю будівлю російські військові відібрали у варшавського купця, адже, на їхню думку, це було чудове місце для навчання. Приміщення, надані для діяльності головного корпусу, виявились замалими, тому для поліпшення умов навчання школу знову переселили. Цього разу до району Воля, який тоді був на околиці Варшави. У січні 1864 року в школі було проваджено дидактичний курс, у якому брали участь 87 юнкерів. У той час заклад діяв під назвою Юнкерської школи Війська Царства Польського.
Діяльність
У 1870 році Варшавську школу піхотних юнкерів перенесли з району Воля в історичну будівлю в центрі міста. У цій будівлі були шкільні класи, спеціалізовані лабораторії та майстерні, а також тренувальний майданчик, облаштований у колишньому саду. Стелі у будинку були розписані знаменитим Марчелло Баччареллі. Новий штаб Варшавської школи піхотних юнкерів освятив місцевий священник. Також шанованим гостем у цьому навчальному закладі був генерал-фельдмаршал Берг.
У новому штабі юнкерської школи можна було регулярно проводити відкриті лекції для офіцерів місцевого гарнізону та інші культурні заходи, зокрема літературно-музичні вечори та концерти. Раніше такі події були рідкістю. Збільшення локації призвело також до збільшення кількості юнкерів, які навчалися у Варшаві – з 300 до 400 осіб.
У 1871 році було прийнято рішення, що після того, як варшавські студенти успішно складуть іспити, вони будуть змушені відправитись в табір для вивчення практичних військових навичок. Здебільшого ці літні табори тривали протягом 6 тижнів. У 70-х роках Варшавська школа піхотних юнкерів брала участь у спеціалізованих інженерних курсах. У межах цих занять варшавські юнаки мали змогу навчитись будувати польові укріплення, переправи тощо. Також неписьменних військових вчили читати та писати. У 80-х роках навчальний заклад організував власний табір, де варшавські студенти вчилися складати топографічні плани в польових умовах, виконувати тактичні завдання в польових умовах, будувати окопи та польові укріплення. Крім того, вони навчилися будувати прості мости, веслувати на човнах і користуватися телеграфом.
Поступове збільшення кількості учнів варшавської піхотної юнкерської школи неминуче вплинуло на її житлові умови. У 1883 році місцева преса повідомляла, що через погані умови в школі її планують перенести з Палацу Примаса в абсолютно нове приміщення. Усе через те, що були скарги на тісні, сполучені між собою навчальні кімнати. Згідно з деякими проєктами, нову будівлю юнкерської школи у Варшаві мали збудувати на алеї Уяздовській навпроти Ботанічного саду, тобто на земельній ділянці, що належала Варшавській управі імператорських палаців і на той час використовувалася для літнього табору.