Він відомий польський прозаїк та фейлетоніст. Українець, який здобув неабияку славу у Польщі, пише сайт warsaw1.one. Мова йде про культурного діяча Корнеля Макушинського. У цьому матеріалі ми більш детально розповімо про його життєвий шлях.
Українська юність
Корнель Макушинський народився у 1884 році у Стрию, що на Львівщині. Його батько був полковником австрійської армії у відставці, а також галицьким чиновником. Вже змалку юнак мав неабиякий гумористичний талант. У дитинстві це зіграло злий жарт з Корнелем, адже його було виключено зі середньої школи через сатиру над місцевим священником. Через це він був змушений переїхати до родичів до Перемишля, де продовжив навчання, проте тут він вдруге покинув навчання. Цього разу причиною стала бійка з однокласником.
Наприкінці 19 століття Корнель переїхав до Львова, де відвідував 4-ту державну гімназію імені Яна Длугоша. Саме у місті Лева він почав писати свої перші вірші. Згодом видання Słowo Polskie опублікувало його перші твори. Юнак був на сьомому небі від щастя.
Під час Першої війни Макушинського було депортовано вглиб росії. Звільнившись із заслання завдяки допомозі друзів, він повернувся до улюбленої справи. Після закінчення війни Корнель разом з дружиною переїхав до Варшави.
Варшавський період
У 1918 році Макушинський оселився у польській столиці. Тут він почав по-справжньому творити. Корнель розпочав співпрацю з Rzeczpospolita, Warszawianka, а потім з Ilustrowany Kurier Codzienny та Kurier Warszawski. Здебільшого він писав гумористичні оповідання та різноманітні газетні колонки. Зокрема O dwóch takich, co ukradli księżyc, Przyjaciel wesołego diabła, Panna z mokrą głową, 120 przygód Koziołka Matołka, Awantura o Basię, Szatan z siódmej klasy, Szaleństwa panny Ewy.
Чимало літературних критиків вважали Корнеля унікальним явищем свого покоління. Він був справжнім ліриком, який мав глибокі почуття, проте він ставив собі за мету дарувати прихильникам позитив. Багатьох Макушинський змушував сміятись крізь сльози. Через це він мав чимало поціновувачів своєї творчості.
Друга світова війна заскочила Корнеля у Варшаві. Під час облоги Варшави в 1939 році німецька бомба влучила в кам’яницю родини Макушинських. Письменник дивом залишився живий, але втратив усі свої рукописи та художні колекції. Німецьку окупацію та Варшавське повстання Макушинський провів у польській столиці. Також у цей період він потрапив до табору. Після закінчення війни чоловіка депортували до Опочно, звідки він потрапив до Закопаного, де жив із 1945 року.
У післявоєнний період Корнель намагався відновити свою діяльність, проте це було нелегко, зважаючи на попередні події. Закопане досить швидко відновило сили польського фейлетоніста. Згодом письменник здобув звання почесного громадянина Закопаного. Це добре доводить почуття гумору місцевих, які не брали близько до серця добродушний сарказм, якого він не жалів у своїх творах про це місто.
Окрім гумористичних творів, у творчому доробку Макушинського також є тексти для дітей. Вони відіграли особливу роль у його кар’єрі. У 1939 році Корнель написав Za Króla Piasta Polska wyrasta, яка була опублікована лише у 1985 році з ілюстраціями Анджея Даровського.
Після 1945 року Корнелю Макушинському було заборонено друкуватися, а також він потрапив під переслідування. Цей факт він пов’язував зі своїм вступом до Польської академії літератури у 1937 році. Попри усі труднощі, польському фейлетоністу вдалось зробити неоціненний внесок у розвиток літератури. Його твори стали улюбленими для багатьох читачів. Життя Корнеля Макушинського обірвалось у 1953 році у Закопаному. У цьому місті його і поховали.