У квітні 1981 року вийшов друком перший номер польського журналу Tygodnik Solidarnosc. Це була перша легальна преса, яка не залежала від комуністичної влади, пише сайт warsaw1.one. У цьому матеріалі ми більш детально розповімо історію цього часопису.
Створення
У 1976 році у Польщі діяла підпільна преса. Здебільшого ці медіа були сферою відносно вузьких верств інтелігенції. На початку 80-х за підтримки поляків підпільні редакції посилювали свою роботу і здобували ще більше авторитету у жителів країни. Попри певну цензуру, журналісти змогли сформувати справжню прес-імперію.
У 1980 році виник варшавський журнал Tygodnik Solidarnosc. У цей період у Польщі почалась хвиля страйків. Редакція цього видання закликала до організації попереджувального страйку, основною вимогою якого було виконання домовленостей. Протягом цих подій журнал видавав по 50 тисяч примірників своїх випусків.
Польська влада досить довго зволікала зі створенням цього варшавського тижневика, адже вони прагнули контролювати медіа і ввести цензуру. Згодом після переговорів тодішнє польське керівництво погодилось скасувати митні збори на імпортні друкарські машини. Також вони погодились на те, аби надати Tygodnik Solidarnosc штаб-квартиру у Варшаві. Було домовлено, що перше число тижневика вийде 1 січня 1981 року накладом 800 тисяч примірників. Загалом планувалось, аби Tygodnik Solidarnosc був профспілковим журналом з соціально-професійним профілем. Також він мав підлягати загальним правилам контролю та цензури. Редакція була проти таких умов, тож прагнула дійти до компромісу.
За словами журналістів редакції перші місяці роботи були важкими, адже події в країні ставили під сумнів вихід журналу. Попри важку ситуацію в Польщі, видання наважилось опублікувати чимало матеріалів про порушення законодавства, працю та перевищення повноважень різними органами державної влади. Надзвичайною подією стала публікація про діяльність цензурного бюро. У наступних випусках також містилася інформація про роботу над законом про цензуру.
Діяльність журналу
У 1981 році редакцію варшавського журналу очолила Гелена Лучиво. Тоді головним завдання цього медіа було забезпечити профспілкову пресу величезною кількістю інформації з усієї країни, а також публікувати поради з трудового права, статті про політичне та економічне життя і, головне, тексти з новітньої історії. Загалом історичній тематиці у журналі приділяли значну увагу. Зокрема Tygodnik Solidarnosc писав про перо Стефана Корбонського, адже раніше цю тему було заборонено порушувати. Також були матеріали присвячені Варшавському повстанню, Станіславу Миколайчику та Казімежу Пужаку. Тобто одне із завдань варшавського журналу було розвіювати міти про польську історію і розповідати читачам її правдиву сторону.
Наприкінці 1981 року частину працівників видання було заарештовано. Протягом наступних декількох місяців польська влада розпустила редакцію Tygodnik Solidarnosc. Журналісти, які залишились на волі були змушені працювати понад вісім років підпільно. Відродитись тижневику вдалось у 1989 році. Головним редактором знову став Тадеуш Мазовецький. До роботи повернулися члени колишньої редакції, зокрема Ян Дварак, Кшиштоф Чабанський, Малгожата Незабитовська, Тереза Кучинська, Яцек Амброзяк, Лех Фаландиш і Єжи Єдліцький.
Отож варшавський журнал Tygodnik Solidarnosc у другій половині 20 століття став тим виданням, якому довіряло чимало поляків. Редакція не боялась висловлювати власну думку і критикувати тодішню владу, навіть попри погрози та небезпеку власному життю.