Бібліотека Залуських: історія та цікаві факти про першу бібліотеку Варшави

Прогулюючись вулицями величної Варшави можна знайти чималу кількість бібліотек. Але чи знаєте ви, як і коли у польській столиці було створено першу бібліотеку? У нашій статті на warsaw1.one ми розповімо історію бібліотеки Залуських у Варшаві, яка вважається першою громадською науковою книгозбірнею у Польщі.

Відкриття першої бібліотеки у Варшаві

З ініціативи братів Юзефа-Анджея та Анджея-Станіслава Залуських у Варшаві 8 серпня 1747 року було відкрито першу публічну бібліотеку в Польщі. Бібліотека Залуських на той час вважалась однією з перших у світі публічних книгозбірень. Її відкрили у будівлі палацу Даниловичів.

Брати Залуські – відомі польські бібліофіли та вчені самостійно зібрали абсолютно унікальну колекцію літератури, яка складалась із наукових праць з різних країн Європи. Ще із 1742 року Юзеф-Анджей Залуський самостійно працював над створенням першої у Польщі національної бібліографії. Вона мала назву «Bibliotheca Polona magna universalis». Її основу складали десять рукописних томів.

Створення першої публічної бібліотеки у Варшаві було однією з найвизначніших подій у першій половині вісімнадцятого століття. 

Брати Залуські: ким були засновники першої бібліотеки у Варшаві?

Юзеф-Анджей Залуський – відомий польський державний та церковний діяч, один із перших бібліофілів у Польщі та меценат із видатного роду Залуських.

Він активно підтримав зв’язки як і з польськими, так і з іноземними знаменитостями. Усі доходи з національних та закордонних абатств Юзеф-Анджей Залуський вклав у заснування та розвиток бібліотеки. Саме він зробив першу бібліотеку в Польщі доступною для публіки тоді, коли її колекція була досить багатою.

Брат Юзефа-Анджея Залуського – Анджей Станіслав Залуський також був видатним державним діячем Речі Посполитої, священником та єпископом Римо-Католицької Церкви. 

Анджей Станіслав Залуський – автор синадльних постанов. Він їх видавав із ціллю налагодити внутрішню ситуацію католицького духівництва. Як і брат, він займався благодійництвом та меценатством, активно сприяв допомозі тогочасних науковців.

Доля бібліотеки після смерті братів 

У 1774 році помер Юзеф-Анджей Залуський і в цьому ж році його бібліотека стала власністю держави. Тоді вона отримала статус державної бібліотеки та змінила назву: «Бібліотека Речі Посполитої імені Залуських». Через декілька років, у 1780, відповідно до постанови Сейму Речі Посполитої, Бібліотека Залуський отримала право на одержання примірників всіх творів, які на той час друкувалися у країні. Саме так бібліотека стала національною.

Вже наприкінці вісімнадцятого століття Бібліотека Залуських за багатством своїх фондів та колекції прирівнювалась до найбільших європейських книгозбірень того часу: Британської Бібліотеки в Лондоні, Національної бібліотеки у Франції та Мюнхені.

Доля бібліотеки Залуських змінилась після придушення повстання у 1794 році. Після взяття Варшави О. Суворовим, бібліотека з майже півмільйонною колекцією перейшла у власність російського уряду. Як трофей її завезли до Петербурга. Тоді Бібліотека Залуських – перша книгозбірня у Польщі стала основою Імператорської публічної бібліотеки.

Основну частину фондів Бібліотеки Залуських було повернено у Варшаву лише у 1930-х роках. Проте Варшавське повстання 1944 року стало фатальним для видатної книгозбірні: її повністю знищили німецькі загарбники. Вдалося зберегти лише 1800 рукописів та декілька тисяч книжок. Після Другої світової війни їх прийняла Національна бібліотека Польщі.

More from author

Революція торгівлі за допомогою АІ: всередині проекту ProfiMax

Світ трейдингу завжди був оповитий таємницею і розглядався як азартна гра, в якій лише одиниці можуть досягти успіху. Однак із технічним прогресом і розвитком...

Як працювали магазини та виживала Варшава під час окупації

Друга світова війна принесла чимало горя та руйнувань. Жахи німецької окупації й до сьогодні пам’ятають старожили міст та сіл, адже забути подібне практично неможливо....

Генерал Казімеж Соснковський – борець з фашизмом

Польський генерал Казімеж Соснковський пройшов важкий та тернистий шлях. На його долю випало пережити дві світові війни, ув’язнення та вигнання. Військовий вважав, що загроза...
.,.,.,.