Варшава тривалий час залишалася містом з обмеженим доступом до великих книжкових зібрань. Найцінніші колекції були зосереджені в університетських і приватних елітарних фондах, недоступних для більшості мешканців. У цих умовах постала ідея створення Варшавської публічної бібліотеки, покликаної служити науці, освіті та розвитку суспільства. Далі на warsaw1.one.
Історія заснування та розвитку Варшавської публічної бібліотеки
Історія Варшавської публічної бібліотеки розпочалася тоді, коли у 1906 році було створено Товариство публічної бібліотеки. Уже наступного року, завдяки його діяльності, вона офіційно відчинила свої двері. Основу книжкового зібрання склали фонди Наукової читальні, які з часом активно поповнювалися з допомогою численних пожертв. Значну роль у збагаченні колекцій відіграли видавництва, книгарні, а також польські культурні осередки за кордоном. Вагомий внесок у становлення та розвиток установи зробив Фаустин Червійовський, який очолював її майже три десятиліття. Маючи досвід роботи у Відділі читалень Варшавського благодійного товариства, він ініціював модернізацію фондів Наукової читальні, орієнтуючись на англійську модель організації бібліотечних колекцій.
У 1928 році Товариство публічної бібліотеки було ліквідоване, а все його майно передано у власність міського самоврядування Варшави. Завдяки підтриманню міської влади Варшавська публічна бібліотека значно активізувала свою діяльність. Уже у 1929 році було засновано Річну бібліотечну школу та відновлено видавничу роботу. Незабаром також почав виходити «Бюлетень Варшавської публічної бібліотеки», який з 1934 року під назвою «Бібліотекар» продовжив видаватися до сучасності.
Напередодні Другої світової війни Варшавська публічна бібліотека перетворилася на розгалужену мережу культурно-освітніх осередків. Загальний обсяг фондів сягав майже пів мільйона томів. Навіть у вересні 1939 року, попри бойові дії, Головна бібліотека та окремі філії продовжували працювати. Проте в умовах німецької окупації проводилося сортування книг, скорочувався персонал, закривалися відділення. Трагічним фіналом стала пожежа у середині січня 1945 року, коли німецькі війська підпалили Головну бібліотеку. Зрештою, було знищено 84% бібліотечних фондів — понад 450 тисяч одиниць зберігання.
Уже навесні 1945 року, завдяки наполегливості та відданості працівників, роботу Варшавської публічної бібліотеки вдалося відновити. Розгорнулася масштабна робота з поповнення фондів: книги надходили як подарунки від інших бібліотек, приватних осіб, а також завдяки міжбібліотечному обміну. У 1949-1954 роках на вулиці Кошиковій було зведено сучасний на той час десятиповерховий книгосховищний корпус, розрахований на зберігання понад мільйона томів. Наступним етапом розвитку стало будівництво у 1968-1973 роках нового крила, де облаштували просторі читальні зали, орієнтовані на комфортну роботу користувачів. Зрештою, у 1975 році установа офіційно здобула статус головної обласної бібліотеки.
Новий етап модернізації розпочався у 2015 році, коли Варшавська публічна бібліотека зазнала ґрунтовної реконструкції. Старі прибудови було демонтовано, а на їхньому місці зведено нову будівлю із сучасним функціональним наповненням. Оновлений комплекс отримав виставкові зали, критий внутрішній дворик, а також спеціально облаштовані простори для індивідуальної та групової роботи. Реконструкція органічно поєднала історичну частину установи з новою архітектурою, утворивши цілісний простір, у якому читачі можуть вільно пересуватися.
Визнання та значення діяльності Варшавської публічної бібліотеки
Варшавська публічна бібліотека має одну найбільших у Польщі універсальних колекцій, що налічує понад 1,7 мільйона томів. Її фонди охоплюють польські видання 19, 20 і 21 століть з усіх галузей знань. Установа стала відкритим багатофункціональним простором, де можна навчатися, поглиблювати знання та розвивати творчі захоплення. Виставки, зустрічі з письменниками, дискусії, презентації книг і культурні події перетворюють її на активний центр суспільного життя міста.
