Перші друковані журнали з’явилися в Польщі тільки у 18 столітті, а затребуваними серед читачів ставали лише деякі з них. Загалом, так відбувалося тому, що журналістика у той період більше орієнтувался не на інтереси суспільства, а запити друкарів. Лише на початку 19 століття читачі могли користуватися газетами і журналами у зручному форматі для читання. “Tygodnik Ilustrowany” видавався у Варшаві протягом 80 років і за цей відносно недовгий час встиг отримати звання найважливішого польского журналу. Для ЗМІ того часу це був справжній прорив. Детальніше на warsaw1.one.
Факти з історії “Tygodnik Ilustrowany”
Перший випуск журналу побачив світ у 1859 році. Його першим видавцем став Юзеф Унгер, а згодом журнал перейшов у власність видавництва “Гебетнер і Вольф”. Вже у перший рік свого існування журнал “Tygodnik Ilustrowany” став найбільш важливим, успішним та прибутковим проектом для своїх видавців. Журнал друкувався щотижня тиражем до 20 000 екземплярів і виходив не лише на території Польщі, але й у Російській Імперії.
У журналі неодноразово публікувались статті відомих літературних діячів, що займалися творчою діяльністю у Варшаві. Серед них був польский архіолог та дослідних Францішек Собещанський, письменниця Еліза Ожешко, лауреат Нобелівської премії Генріх Сенкевич і драматург Маріан Гавалевіч.
За всю свою історію “Tygodnik Ilustrowany” змінив декілька головних редакторів, але, напевно, найвідоміший із них був Петро Хойновський – польський письменник, драматург та член Польської Академії літератури. Журнал вважається одним із найстаріших культурних видань у Варшаві, в якому описувалось відразу декілька аспектів життя поляків.
Література, мандрівки та мистецтво: які були головні теми журналу?
Особливою характеристикою видання “Tygodnik Ilustrowany” було те, що його любили не за шокуючі новини та серйозні теми, а за питання, які цікаві та актуальні для звичайних обивателів. Однак, спектр тематик, які публікувались у журналі, був доволі широкий. Видання не пропускало важливих подій у Варшаві та Польщі, часто публіковало біографії видатних особистостей, висвітлювало важливі національні пам’ятки та друкувало невеликі статті із оглядом кращих місць для мандрівок.
Також автори видання часто писали про святі місця у Варшаві та розказували про народне мистецтво в усіх його проявах. А особливою популярністю серед інтелігенції користувались статті про історію міста та країни, археологічні дослідження та невеликі есе про розвиток технологій. Журнал часто ставав чудовим майданчиком для починаючих письменників та культурних діячів, а також для тих, хто хотів здобути ще більшої популярності. Письменники та поети публікували тут свої роботи, якщо твори були великими за обсягом, то їх серіалізували. Так, наприклад, письменниця Еліза Ожешко опублікувала у виданні свій роман “Над Німаном”. Така практика не тільки допомогала авторам заявити про себе на всю країну, але й повідомити читачів про новинки літератури.
