У 19 столітті у Варшаві почала активно розвиватись торгівля. У місцевих районах з’являлись стихійні ринки, де містяни могли придбати усе необхідне. У цьому матеріалі на warsaw1.one ми більш детально розповімо історію варшавських ринків.
Базар на площі
У 1883 році на площі Mirowskim з’явився ринок. Цю ділянку викупила місцева влада у сусіднього військового гарнізону, аби організувати там місце для торгівлі. У цей період базар став одним з найбільших торговельних точок у Варшаві, на якому розташовувалися сотні яток з продукцією. Основними товарами торгівлі були продукти харчування, риба та квіти, а також взуття та галантерея.
Завдяки цьому ринку вдалось упорядкувати та цивілізувати торгівлю міста. На території були водні басейни для риби, підсобні кімнати та склади, а ятки були вкриті плиткою. На цій локації було п’ять сотень стендів і кіосків під спільним дахом залу, який, безумовно, справляв велике враження. Конструкція та внутрішній простір будівлі були виконані з простих і міцних матеріалів, тому навіть у спекотні літні дні продажі та покупки не були обтяжливими. Загалом проєкт цього ринку був вдалим і став основою будівництва майбутніх варшавських базарів.
Під час німецької окупації, попри заборону торгівлі, численні обмеження, репресії та реквізиції, купці повністю не припиняли своєї комерційної діяльності. Після війни від будівель залу залишилися лише обгорілі стіни, тож влада прийняла рішення відновити приміщення ринку.
Торговельне перехрестя
У 60-ті роки 20 століття у північному районі Варшави з’явився ринок Wolumen на одному з місцевих перехресть. Спершу цей базар був антикварний. Асортимент був чималий, тож багато варшавців відвідували цю локацію. Стан експонованих товарів був дуже різним – від речей у дуже хорошому стані до антикваріату, який так полюбляли естети.
Wolumen був тим ринком, де можна було забрати речі перед оплатою без будь-яких зобов’язань чи непотрібних коментарів. Загалом цей базар був наповнений несподіванками, адже тут можна було знайти шаблю, німецький шолом, табурет, годинник, шафу, картину, порожні банки з-під пива, старі поношені черевики чи навіть собак, що спали у будці. В іншій частині базару продавали вареники, бігос та хліб.
У 21 столітті ця торговельна точка перестала спеціалізуватись на антикваріаті. Ринок змінив напрямок на торгівлю електронікою у вихідні та на щоденний фруктово-овочевий ринок.
Традиційний базар
Наприкінці 19 століття у Варшаві виник Różyckiego Bazar. Він був розташований неподалік перетину вулиць Ząbkowskiej i Brzeskiej. Головний вхід до ринку виглядав досить урочисто, адже був пофарбований у синій колір зі срібним наконечником. Територія базару була відділена від вулиці декоративним парканом. Спершу на цій локації працювало лише сім великих дерев’яних кіосків, у кожному з яких було по декілька стендів.
Протягом десятиліть Różyckiego Bazar був справжнім торговельним джерелом Варшави. У 50-х роках 20 століття діяльність на базарі лише процвітала. Варшавці прогулювались ринком у пошуках трендового одягу.
У 90-х у Варшаві почалась трансформація стихійної торгівлі. Зокрема саме у цей період у місті з’явились ринки на околицях варшавських спортивних споруд. Один з них був відкритий у 1989 році. Stadion об’єднав торговців і клієнтів з трьох континентів, зокрема з Європи, Азії та Африки. За статистичними даними 1990-х років цей ринок відвідувало до 10-20 тисяч клієнтів на день, а в 1997 році обіг оцінювався майже в 2 мільярди злотих. У 21 столітті на місці базару збудували сучасний Національний стадіон, а торговців перемістили у новозбудовані зали в районі Жеранського каналу.