Як у Варшаві з’явилась літографічна майстерня

У 18 столітті у світі була винайдена літографія. Це був вид графічного мистецтва, а саме техніка, під час якої фарба під тиском переноситься з плоскої друкарської форми на папір. Досить швидко така справа почала з’являтись у європейських містах, зокрема й у польській столиці, пише сайт warsaw1.one. У цьому матеріалі ми більш детально розповімо про появу перших літографічних майстерень у Варшаві. 

Передумови 

Одним з перших, хто відкрив літографічну майстерню у Варшаві, був Максиміліан Фаянс. Він походив з Серадза з родини місцевого купця. Вже змалку юнак цікавився художнім мистецтвом, тож у 1844 році він здобував знання у Школі красних мистецтв, яка була розташована у Варшаві. Зокрема хлопець перейняв досвід у таких художників як Ксаверія Канєвського, Яна Фелікса Піварського та Рафала Гадзевича.

Під час навчання Максиміліан найбільше зацікавився літографією. У цей період у Польщі якраз бракувало фахівців у цій галузі. Тож Фаянс обрав цікавий для себе та потрібний для суспільства напрямок. Аби стати справжнім професіоналом своєї справи, юнак подався на навчання до Парижа. Він навчався у Арего Схеффера, Еміля Лассаля та Розе-Жозефа Лемерсьє.

Відкриття майстерні 

У 50-х роках з новими знаннями Максиміліан повернувся до Варшави. Добре все обдумавши, Фаянс прийняв рішення відкрити у польській столиці художньо-літографічну майстерню. Вона була розташована на вулиці Длугій. Уся робота у майстерні виконувалась завдяки обладнанню, яке Максиміліан імпортував з Франції. До слова, серед працівників було чимало французів. 

Здебільшого ця компанія друкувала ілюстрації для видань, рекламні відбитки, наприклад календарі, запрошення, дипломи, релігійні принти, зокрема картини із зображеннями святих тощо. Завдяки швидкій та якісній роботі ця літографічна майстерня здобула собі хорошу репутацію. 

Протягом 50-х-60-х років Максиміліан у стінах своєї майстерні створив 14 випусків “Польських образів” за власними малюнками. Згодом світ побачили “Образки середньовічного мистецтва”, які Фаянс створив за малюнками Людвіка Лепковського, Болеслава Чешинського тощо. 

На досягнутому Максиміліан вирішив не зупинятись. Йому був потрібен ще один успішний бізнес. У 60-х роках 19 століття чоловік задумався над тим, аби у Варшаві створити фотоательє. Урочисте відкриття відбулось у 1862 році. З цього моменту компанія Фаянса отримала назву Zakład Artystyczno-Litograficzny i Fotograficzny. Здебільшого вони спеціалізувалась на виготовленні фотопортретів. Працівники використовували досить популярний на той час мокрий колодієвий процес. До прикладу, майстер робив відбитки на альбомному папері, вносячи власні ідеї, які, вважав, що доповнять цей виріб. Також майстерня виготовляла широкоформатні фотографії. Крім того, Фаянс робив фотографії на природі та створював репродукції творів мистецтва.

У 1868 році Максиміліан прийняв рішення перевезти свою літографічну майстерню у власний будинок, який був розташований у Краківському передмісті. Цим бізнесом Фаянс займався до 80-х років 20 століття, а згодом він вирішив продати свою компанію. Новим власником став пан Мєльніцький.

Загалом Максиміліан Фаянс став одним з перших підприємців, який популяризував цю галузь у польській столиці. Також його бізнес подарував можливість варшавцям створювати фотопортрети та друкувати фотографії. Його справу продовжили інші польські підприємці. Отож літографічна майстерня стала чимось новим та незвичним для варшавців, проте досить швидко здобула популярність серед містян, які вже не уявляли місто без цього бізнесу. 

More from author

Європейський та американський досвід у концепції Варшавської публічної бібліотеки

Варшава тривалий час залишалася містом з обмеженим доступом до великих книжкових зібрань. Найцінніші колекції були зосереджені в університетських і приватних елітарних фондах, недоступних для...

Александер Ват і народження польського футуризму

Александер Ват — одна з найскладніших і найсуперечливіших постатей польської літератури 20 століття. Поет, перекладач і співзасновник польського футуризму, він пройшов шлях від авангардного...

Як Педагогічна бібліотека імені КНО навчала покоління

Заснована після Другої світової війни, Педагогічна бібліотека імені Комісії народної освіти розпочала свій шлях з невеликої збірки брошур. За десятиліття вона перетворилася на важливий...
....... .