Біохімік-чарівник: видатний науковець з Варшави Казимір Функ

Варшава пам’ятає багато історій видатних науковців, які зробили величезний внесок у розвиток столиці та залишили після себе важливі відкриття. Одним із таких вчених став Казимір Функ – саме він ввів у наукову термінологію поняття “вітаміни”, винайшов препарат, який виліковує хворобу бері-бері та популяризував ідею правильного харчування. Медицина була його життям, адже народився відомий варшав’янин у родині лікарів. На шляху до успіху у Казиміра Функа було немало складнощів, щось із його досягнень назавжди увійшло в історію науки, а щось так і залишилося неоціненим, пише warsaw1.one.

Головні факти із біографії вченого

Казимір Функ народився 23 лютого 1884 року у Варшаві. Він – син лікарів і з малих років страждав на дисплазію тазостегнового суглоба. Через це хлопця відправили на лікування до Німеччини, і за час відновлення йому вдалося ідеально оволодіти німецькою мовою та дізнатися багато нового. У лікарні майбутній науковець багато часу приділяв навчанню. Це принесло Казиміру гарний результат і після повернення до Варшави він успішно складає вступні іспити у гімназії. На той момент йому було 16 років. 

Восени 1900 року Функ відправляється у Швейцарію, де в Женевському університеті вивчає біологію, а потім продовжує навчання у Бернському університеті, який закінчив у 1904. У ті роки на Казиміра Функа чекає його перше відкриття – під керівництвом професора Станіслава Функа він провів дослідження гормонів і вдало описав эстроген. У 20 років Казимір отримує ступінь доктора наук.  

З 1904 по 1906 рік Казимір провів у Парижі, працюючи в інституті Пастера. Пізніше в Лондоні науковець зробив важливе відкриття, адже за результатами проведеної ним дієти собак він виявив, що у їжі крім білків, вуглеводів та жирів знаходиться ще ціла низка різноманітних речовин. 

Наукова діяльність та досягнення Казиміра Функа

Поки Казимір в Лондоні працював у Лістеровському інституті, на острові Ява спалахує тропічне захворювання бері-бері. Підозри щодо причини виникнення хвороби падають на очищений рис, адже це було основною стравою пацієнтів. Однак, Функ розвіяв цю теорію, натомість виділивши із рисових висівок невідому субстанцію, яку назвав “вітаміном”(лат. Vita – життя). Саме цей препарат і допоміг у вилікуванні бері-бері. 

У 1914 році варшав’янин видав у Німеччині свою книгу “Die Vitamine”, де Функ дослідив цингу, пелагру, рахіт та інші хвороби, які виникають через дефіцит вітамінів, і запропонував для них узагальнюючий термін “авітамінози”.

На початку 1915 року Казимір з дружиною переїжджає до Нью-Йорку і обіймає посаду в одній із дослідницьких лабораторій, однак нестабільна зарплатня, примітивні умови праці та слабке здоров’я змушують вченого змінити місце роботи.  З 1917 він працює у фармацевтичній компанії “Metz and Company”. Там у Функа була ціла низка професійних досягнень: він удосконалив ліки від сифілісу, випустив вітамінний концентрат з печінки тріски, запустив виробництво синтетичного адреналіну. 

У 1923 році Казимір Функ з дружиною та сином повернувся у вже незалежну Варшаву. У столиці вчений обіймає посаду керівника біохімічного сектора в Державному інституті гігієни. Дослідження від інституту передбачили поїздки Польщею, під час яких Казимір захворів на запалення легень. Проте, йому вдалося швидко одужати та продовжити контракт з інститутом.

Видатного варшав’янина чотири рази висували на Нобелівську премію,але він так і залишився в тіні своїх конкурентів. Після початку Другої світової війни Функ переїхав до Нью-Йорку, де помер у віці 83 років від раку. У знак вшанування пам’яті науковця Польский інститут Наук та Мистецтв у Америці щорічно вручає премію ім. Казиміра Функа.  

More from author

Міхал Жевлаков – відомий польський захисник 

Багато відомих польських футболістів є уродженцями Варшави, серед них і Міхал Жевлаков, який зіграв за дорослу збірну Польщі понад сотню разів. Повідомляє “warsaw1.one”. Перше захоплення...

Розкішна прикраса довоєнної Варшави: історія готелю “Європейський”

Довоєнна Варшава багатьом запам’яталася своєю величною архітектурою, насиченим культурним життям та затишними вулицями, які мали свій унікальний колорит. Були у столиці місця, куди хотілося...

Як виглядали варшавські кав’ярні у 18-му столітті?

Багато хто вважає, що традиція пригощати ароматною випічкою та смачною кавою завсідників затишних кав’ярень з’явилася у Відні, однак це не є абсолютною правдою. Неабиякий...
.,.,.,.