Історія жіночої освіти у Варшаві

Багато століть поспіль жінку майже ніхто не міг уявити у ролі науковця, знання для прекрасної статі вважалися непотрібними. Набагато важливішими були гарне виховання, чемність, вміння вести домашнє господарство та піклуватися про дітей. До того, як дівчата за партами у школі перестали когось дивувати, майбутніх дружин та мам навчали шити, готувати та подобатися чоловікам. Жіночу освіту у Польщі почали обговорювати ще у епоху Просвітництва, коли педагогічні погляди європейців формувалися під впливом робіт Франсуа Фенелона та Жан-Жака Руссо. Історія жіночої освіти у Варшаві мала досить тернистий та насичений шлях, пише warsaw1.one.

Погляди діячів Просвітництва та початок розвитку жіночої освіти у столиці  

У роки Просвітництва багато світових філософів, письменників та священнослужителів дотримувалися думки, що жінка повинна бути скромною, покірною та мати практичні знання, які допоможуть їй у веденні господарства. Франсуа Фенелон, письменник та священник, був перконаний, що навчатися юні дівчата повинні лише вдома. У цій позиції його підтримував англійський філософ Джон Локк. Також великим прихильником ідей Фенелона був Ігнацій Красінський, який, адаптуючи для варшавського видання «Monitor» англійський номер освітнього журналу, повністю опустив фрагмент про важливість розвитку у жінок розумових здібностей, натомість велику увагу приділив веденню хатніх справ.  

Революцію у жіночій освіті у Варшаві та за її межами здійснив князь Адам Чарторийський, який підтримував не надто поширену думку про те, що у жінок та чоловіків однакові інтелектуальні здібності. Він визнавав, що кожна жінка повинна бути порядною громадянкою, дружиною і матір’ю, а також знати польську мову, історію та традиції свого народу. 

Чарторийський домігся того, що проблема з жіночою освітою почала вирішуватися на державному рівні. Великим внеском князя стала організація діяльності пансіонатів для молодих людей обох статей. Вік учнів, які навчалися у пансіонатах був від 6 до 16 років, а ліміт людей у класі у Варшаві не повинен був перевищувати 10 осіб (та не більше 12 осіб поза межами столиці). Навчання у пансіонаті було платним і обов’язково хлопці та дівчата повинні були навчатися окремо. Програма навчання складалася з іноземних мов(французької та німецької), історії, танців, арифметики та музики. Існували такі заклади майже до середини 19 століття. 

Спогади вихованців про організацію навчання 

Варшавська письменниця та громадська діячка Хелена Дунінувна у юні роки навчалася в одному зі столичних пансіонатів для дівчат і згадувала, що у навчальних закладах вчителі були дуже суворими щодо одягу. Навіть невеликий прояв фантазії у вбранні був під забороною. Волосся теж мало бути зібраним у коси та гладко зачесаним. 

У період Варшавського герцогства у жіночих школах розширили навчальну програму і додали основи астрономії, каліграфію та епістолографію, введення у землеробство, виховання дітей та урок гарних манер. Також у бібліотеці при закладі крім польської обов’язково була французька та німецька література, зокрема твори Красицького, Мольєра, Расіна, Корнеля та педагогічні публікації Фенелона. Любовні романи заборонялися, а кожен урок історії розпочинався з читання Святого Письма. 

У Варшаві подібних закладів було найбільше в усій країні – понад десять. Директора пансіонатів уважно підходили до вибору вчителів, слідкували за патріотичною та дружньою атмосферою у закладах. Створення цих пансіонатів стало рішучим кроком жінок на шляху до свободи від стереотипів, хоча до права надання прекрасній статі вищої освіти було ще далеко. Студентками варшав’янки змогли стати лише після здобуття Польщею незалежності. 

More from author

Міхал Жевлаков – відомий польський захисник 

Багато відомих польських футболістів є уродженцями Варшави, серед них і Міхал Жевлаков, який зіграв за дорослу збірну Польщі понад сотню разів. Повідомляє “warsaw1.one”. Перше захоплення...

Розкішна прикраса довоєнної Варшави: історія готелю “Європейський”

Довоєнна Варшава багатьом запам’яталася своєю величною архітектурою, насиченим культурним життям та затишними вулицями, які мали свій унікальний колорит. Були у столиці місця, куди хотілося...

Як виглядали варшавські кав’ярні у 18-му столітті?

Багато хто вважає, що традиція пригощати ароматною випічкою та смачною кавою завсідників затишних кав’ярень з’явилася у Відні, однак це не є абсолютною правдою. Неабиякий...
.,.,.,.