Лікарня Старозаконних у Варшаві була єврейським медичним закладом та у свій час вважалася однією з найкращих лікарень Польщі. Медичний заклад діяв протягом 1903-1943 років. Детальніше на warsaw1.one.
Відкриття єврейської лікарні
Про відкриття нового медичного закладу вперше задумалися вкінці 19 століття. У Варшаві працював Старий Госпіталь Старозаконних, проте виникала потреба в сучасному медичному закладі, який би враховував реалії того часу.
Так, в липні 1883 року на сторінках видання «Кур’єр Варшавський» лікар Zygmunt Kramsztyk опублікував статтю під назвою «Нова лікарня», де йшлося про необхідність будівництва нового медичного закладу. Роздуми відомого лікаря отримали широку підтримку серед містян та варшавської єврейської громади.
Тому, у квітні 1887 року створили Комітет з будівництва лікарні, який очолив лікар Ludwik Natanson. Комітет складався з декількох підрозділів – технічного, правового, фінансового, медичного та загального. Кошти на роботу комітету виділила єврейська громада, а також прості жителі Варшави.
В липні 1890 року узгоджено місце будівництва нової лікарні. Для потреб медичного закладу виділили земельну ділянку площею 6,7 гектарів на території маєтків Чисті та Велика Воля. Через три роки план будівництва офіційно затвердила Варшавська місцева рада.
В травні 1894 року офіційно почато будівництво лікарні. При закладенні фундаменту під перший наріжний камінь поклали декілька варшавських видань і пергаментний папір, де на польській мові та івриті описана історія будівництва лікарні. Архітектором проєкту спорудження лікарні був Артур Гебель, який будував заклад орієнтуючись на сучасні медичні заклади в Західній Європі.
Перші пацієнти лікарні
З січня 1898 року почав роботу перший філіал лікарні Старозаконних. Він призначався для лікування душевнохворих. Для прискорення будівництва та облаштування інших приміщень медичного закладу єврейська громада видала кредит в облігаціях на суму в 400 тисяч рублів. Загалом будівництво лікарні обійшлося в 1 мільйон 200 тисяч рублів.
З квітня 1902 року лікарня розпочала приймати перших пацієнтів. Хоча, урочисте відкриття закладу відбулося лише 22 липня з богослужіння в синагозі, що знаходилася біля лікарні. На заході були присутні Михаїл Берсон та Zygmunt Kramsztyk, який і очолив новий медичний заклад.
Варто додати, що лікарня мала найсучасніше обладнання у Варшаві. Вперше в Польщі у медичному закладі облаштували центральне парове опалення, газове та електричне освітлення, водогін і каналізацію.
З 1 листопада 1907 року лікарня перейшла в управління муніципалітету Варшави. Протягом наступних років збудували двоповерховий павільйон для потреб неврологічного відділення.
Лікарня Старозаконних у міжвоєнний період
У міжвоєнний період медичний заклад продовжував розвиватися. Зокрема, в павільйоні психіатрії добудували нове крило та відкрили відділення для пацієнтів з туберкульозом. Також в цей період відкрили відому школу медсестер.
З 1922 року почав виходити «Журнал Клінічної Лікарні Старозаконних», на сторінках якого розповідалося про наукові дослідження проведені в медичному закладі.
Вже з 30-х років 20 століття Лікарня Старозаконних по праву отримала статус найбільшого центру охорони здоров’я у Варшаві. Так, станом на 1937 рік лікарня могла прийняти понад тисячу пацієнтів. А напередодні Другої світової війни кількість ліжкомісць складала 1500 одиниць.
Відкриття Патологічного інституту в складі лікарні
Будівництво Патологічного інституту стартувало в 1923 році. Головним його призначенням мало стати проведення сучасних наукових досліджень та застосування лікувальних засобів. Новий заклад повинен був сприяти взаємодії польської медицини зі швидким розвитком світової наукової медицини.
На будівництво будівлі кошти збирала єврейська громада. Загалом вдалося зібрати 28 тисяч доларів. Інститут відкрили в 1933 році та назвали на честь його засновника – Патологічний Інститут імені Едварда Флатау. У складі Інституту працювали відділення: біології та терапії, патологічної анатомії та хімії й бактеріології. Проте, заклад змушений був постійно шукати кошти на своє функціонування.
Друга світова війна та післявоєнне відновлення
Початок Другої світової війни катастрофічно вплинув на роботу Лікарні Старозаконних. Практично в перші дні війни більшу частину медичного персоналу призвали в армію. А бомбардування Варшави повністю зруйнували хірургічний корпус та всі зали для проведення операцій. Ушкоджень зазнали й інші відділення лікарні.
Медичний заклад перекваліфікувався у фронтову лікарню. На початок німецької окупації столиці Польщі, в лікарні знаходилися щонайменше 5 тисяч поранених солдатів та мирних жителів.
Німецька окупаційна влада видала розпорядження, відповідно до якого медичний заклад перейшов в управління єврейської громади та відповідно міг приймати лише євреїв. Всіх пацієнтів змусили покинути лікарню – тих, хто не були євреями, – та звезли у Лікарню Старозаконних представників єврейської громади.
В результаті медичний заклад був переповнений, пацієнтів клали навіть на підлогах та горищах. Не сприяв ситуації й спалах тифу. Період з 1939 до 1941 року вважається найтрагічнішим та найскладнішим в історії лікарні. Вона функціонувала без електрики, газу та води. В палатах постійно було холодно і до того ж вони були переповненими.
В лютому 1941 року Лікарню Старозаконних перенесли у варшавське гетто, де вона продовжувала працювати до 1943 року. В гетто група єврейських лікарів проводила дослідження над голодом. Згодом результати дослідження опублікували в книзі «Голодна хвороба».
В колишнє приміщення Лікарні Старозаконних перенесли лікарню Святого Духа. Після початку радянсько-німецької війни в липні 1941 року медичний заклад перетворили на військовий госпіталь.
Після завершення Другої світової війни в приміщення лікарні знову переїхала лікарня Святого Духа. Згодом медичний заклад перейменували на Міську Лікарню №1. В 50-х роках в приміщення перенесли також Вольську Лікарню.
