З моменту призначення Барбари Новацької Міністром національної освіти в грудні 2023 року в Польщі розпочалася нова хвиля реформ. У 2024 році було оголошено про скорочення навчальних програм, скасування обов’язкових домашніх завдань для молодших класів та впровадженя інших змін, спрямованих на модернізацію освітнього процесу. А як щодо педагогів? Як на них вплинули зміни в навчальному процесі? Що думає з цього приводу талановитий варшавський вчитель Радослав Потрац, читайте на warsaw1.one.
Більше, ніж учитель
Радослав Потрац — це педагог із Варшави, який у 2023 році здобув перемогу в конкурсі «Вчитель року». Він викладає історію та курс «Виховання для життя в сім’ї» (Wychowanie do życia w rodzinie) у Початковій школі з інтеграційними класами № 30 імені Повстанців 1863 року у Варшаві. Потрац також працює як учитель‑помічник для учнів з особливими потребами.
Варшавський педагог залучає школярів до дискусій, інтерактивних проєктів і досліджень, щоб зробити заняття цікавішими. Учні Радослава Потраца зазначають, що завдяки йому навчання стає справжньою пригодою, а не нудним запам’ятовуванням фактів.
Варшавський вчитель відомий не тільки викладацькою діяльністю. Він є редактором шкільної газети «Śrubowkręt», що отримувала нагороди за креативність. На початку 2000-х він заснував туристичний гурток «Dreptaki», через який за весь час існування пройшло кілька тисяч дітей.
Потрац активно залучає учнів до цікавих проєктів. Одним із них є створення в польській столиці маршруту «Слідами Януша Корчака», який дозволяє дітям зануритися в історію та життя видатного педагога, лікаря та письменника. Проєкт вийшов за кордони Польщі завдяки співпраці з центрами Голокосту та єврейськими музеями в Нью-Йорку, Мельбурні та Йоганнесбурзі. Унікальність освітньої ініціативи Радослава Потраца полягає в тому, що дітей під час дослідження Варшави супроводжують свідки історії, які через особисті розповіді допомагають пізнати минуле.
Потрац також є членом штаб-квартири Польського скаутського союзу. Скаутським рухом педагог захоплюється з юних років. Цей досвід допомагає виховувати в учнів дисципліну, відповідальність і соціальну активність.
Радослав Потрац також ініціював створення Повстанського дому (Dom Powstańca), де працює як волонтер. Разом із ветеранами Варшавського повстання він також опікується проєктом «Хоронитель пам’яті кладовища повстанців Варшави» (Strażnik Pamięci Cmentarza Powstańców Warszawy).
Діяльність Радослава Потраца виходить далеко за рамки вчителювання. Він поєднує викладання шкільних предметів з волонтерською роботою та проєктами, що виховують у дітей громадянську свідомість. Завдяки таким натхненним педагогам школа стає не лише місцем, де учні здобувають знання з підручників, а й простором для всебічного розвитку дітей.
Вплив освітніх реформ на вчителів
Наприкінці 2024-2025 навчального року журналісти Польського агентства преси (ПАП) поспілкувалися щодо впливу освітніх реформ на роботу викладачів з педагогом, що переміг у 2023-му в конкурсі «Вчитель року». Радослав Потрац поділився, що він, як і вся освітня спільнота, очікував на позитивні зміни, особливо після того, як урядова політика почала подавати сигнали про більшу автономію для вчителів. Здавалося, що реформи, які анонсувала очільниця Міністерства національної освіти Польщі Барбара Новацька, поліпшать освітній процес, зокрема роботу педагогів. Однак, за словами Потраца, ці сподівання крок за кроком руйнувалися. 2024-2025 навчальний рік був виснажливим, хоча вчителі починали його з величезним оптимізмом.
Шкода від скасування домашніх завдань
Вчитель Початкової школи з інтеграційними класами № 30 вважає, що заходи з реформування системи освіти були створені радше для гарної картинки, а не для розв’язання проблем. Як приклад, він наводить скасування обов’язкових домашніх завдань у початковій школі з квітня 2024 року.
На думку Потраца, це рішення було помилковим, оскільки відібрало в учителів один з небагатьох інструментів мотивації учнів до навчання вдома. У результаті діти відчули надмірну свободу, що є небезпечним, адже молоді люди, які не мають чітких меж, почуваються невпевнено. Він підкреслює, що є діти, які потребують мотивації від дорослих, і ті, які залишені наодинці з навчанням, без будь-якої підтримки з боку батьків. Це, на думку варшавського педагога, створює нерівність і робить реформу особливо шкідливою для найвразливіших учнів.
Надмірна завантаженість вчителів
Радослав Потрац зазначає, що вчителі очікували зменшення бюрократичної роботи, але, на жаль, виявилося, що одні папери замінили іншими. Це, на його думку, свідчить про те, що польська школа все ще шукає шлях до оптимізації освітнього процесу.
Крім паперової роботи, до причин втоми педагогів Радослав Потрац відносить надмірну кількість робочих годин. Багато хто бере додаткові ставки або підробітки в інших школах, що призводить до психічної та фізичної виснаженості.
Потрац прямо заявляє, що вчителі потребують грошей не для нових гаджетів, а для гідного життя. Він пояснює, що робота педагога не обмежується годинами за дошкою — це ще й підготовка до уроків, час, присвячений учням після занять, а також професійний саморозвиток. За його словами, якщо вчитель постійно працює, щоб заробити грошей, у нього просто не залишається сил та часу на власне життя, сім’ю та хобі.
У розмові з ПАП Потрац іронічно зауважив, що для того, аби залучати дітей до культурного розвитку, вчитель сам має відвідувати виставки та театри. Але після 32-36 годин роботи на тиждень єдине бажання — це лягти, увімкнути телешоу та заснути на другій його серії, а не шукати натхнення для нових уроків. Радослав Потрац вважає, якщо вчителі матимуть достатнє фінансове забезпечення, то їм не доведеться шукати додаткові джерела прибутку. Педагоги зможуть повноцінно відпочивати, розвиватися та, як наслідок, працювати значно ефективніше.
Відсутність професійної психологічної підтримки для вчителів
Радослав Потрац критикує те, що роль супервізора чи психолога для педагогів виконують його колеги після короткого тренінгу. Варшавський вчитель переконаний, що цього недостатньо.
Потрац порівнює працю педагогів з роботою поліціянтів, рятувальників та інших спеціалістів, які постійно контактують з людьми, що пережили моральну травму. Представники таких професій постійно отримують психологічну підтримку, щоб справлятися з емоційним навантаженням. Учителі, які щодня працюють із травмованими, уразливими дітьми, в тому числі й тими, що переживають складні сімейні обставини, позбавлені такої підтримки. На думку Радослава Потраца, щоб педагоги могли ефективно працювати та дбати про емоційний добробут учнів, держава повинна забезпечити їм кваліфіковану психологічну допомогу та супервізію, а не залишати наодинці з важкими ситуаціями.
Освітні зміни, які ініціювала Барбара Новацька, викликали дискусію про те, якою має бути сучасна школа. Та досвід Радослава Потраца та його колег показує: реформи не принесуть очікуваного результату без реальної турботи про людей, які щодня навчають дітей. Якість освіти народжується не в міністерських документах, а в класах, де працюють учителі. Якщо держава справді хоче мати сильну школу, то насамперед повинна створити умови, в яких педагоги зможуть викладати з натхненням і мати сили для розвитку себе та учнів.