Зиґмунт Янішевський — творець теорії континуумів, який, на думку польського математика Штайнгауза, є незаслужено маловідомим. Науковець заклав основи топології та сприяв становленню польської математичної школи. Важливий внесок зробив він і в розвиток львівської математичної школи. Талантом та відкриттями молодого Янішевського захоплювалися навіть впливові та авторитетні науковці, пише warsaw1.one.
Жага до знань
Янішевський з’явився на світ у місті Варшава 12 липня 1888. Його мати Юлія Шульц-Хольніцька походила з родини купців. Батько Зиґмунда Чеслав Янішевський був юристом.
Жага до знань була рушійною силою в житті Зиґмунта Янішевського. З ранніх років він проявляв інтерес до складних і незвіданих питань. Це спонукало його після навчання в Першій реальній школі у Львові, яку закінчив у 1907 році, здобувати знання в провідних університетах Європи. Там він відвідував лекції найвидатніших математиків:
- Бореля;
- Гільберта;
- Ландау;
- Мінковського;
- Адамара й інших.
У червні 1911 року в Сорбонні Янішевський захистив докторську працю «Про незвідні континууми між двома точками». Польський математик виклав у ній нові результати з топології, власні підходи до аналізу математичних проблем. Анрі Пуанкаре, який крім Еміля Бореля та Анрі Лебега приймав іспит, довго обговорював з Янішевським те, як його ідеї можуть змінити чи розширити теорії, що існують.
Наукова та викладацька діяльність
Янішевський брав участь у XI з’їзді лікарів та природознавців, що проходив у місті Краків. Польський вчений зустрівся там з відомими професорами Львівського університету математиками Юзефом Пузиною та Вацлавом Серпінським.
У 1911–1912 роках Янішевський займався викладанням на Вищих наукових курсах у рідному місті. Науковець читав лекції з топології.
На міжнародному математичному конгресі, що вп’яте проходив у 1912 році, Янішевський виступав з доповіддю «Про поняття лінії та поверхні», де запропонував конструкцію кривої без дуги. Це дослідження стало основою для подальших робіт його учня Броніслава Кнастера.
У 1913 варшавський вчений представив в університеті у Львові працю «Про розсічення площини континуумами». Вона поклала початок новим дослідженням у топології. Того ж року Янішевський отримав право викладати як приват-доцент у Львівському університеті.
Участь у Першій світовій війні
Коли почалася Перша світова війна, Зиґмунт Янішевський доєднався до польських легіонів. Був учасником Карпатської операції 1914–1915 років. Воював поблизу Надвірної, Богородчан, на Буковині.
Попри бойові дії, Янішевський не припиняв своєї наукової діяльності. Спільно з іншими вченими працював над розвитком польської математики, що допомогло сформувати основу для створення Варшавської математичної школи.
Зиґмунт Янішевський певний час проходив службу у Львові. В цей період при можливості читав лекції у Львівському університеті. У 1916 польський математик опублікував габілітаційну роботу під назвою «Про реалізм та ідеалізм у математиці». В ній він висвітлював філософські аспекти математики, зокрема питання, пов’язані з парадоксами теорії континуумів. Робота була спрямована на філософське осмислення розвитку математики.
Коли Янішевський відмовився складати присягу на вірність австрійській владі, вирішив переховувався під іншим прізвищем. У той самий час науковець продовжував писати статті для самоосвіти та для тих, хто бажав продовжувати навчання навіть під час війни.
Останні роки життя
Зиґмунд Янішевський прагнув стати новатором у математиці, тому сконцентрувався на відносно новій та менш дослідженій на той час дисципліні — теорії множин. Це дозволяло йому працювати в галузі, яка тільки починала розвиватися.
Янішевський дійшов висновку, що для розвитку теорії множин, а також для популяризації досліджень у цій галузі, потрібен спеціалізований науковий журнал, який був би присвячений виключно цій математичній дисципліні. Це була смілива ідея, яка викликала подив у математиків. Деякі відомі вчені сумнівалися в доцільності такого підходу. Проте час довів, що ідея Янішевського була вдалою.
Новий журнал отримав назву «Fundamenta Mathematicae» та став першим у світі виданням для публікації робіт у галузі теорії множин і математичної логіки. У ньому публікувалися видатні математики з усього світу, що зробило журнал престижним та успішним. На жаль, Янішевський встиг побути редактором лише першого тому, який вийшов у 1920 році.
У 1919 Зиґмунд Янішевський захворів на іспанський грип. Польський математик лікувався в Італії. Зимові канікули вирішив провести у Львові. Хотів побачитися з родичами та коханою Яніною Келлес-Крауз. Паротяг, в якому їхав Янішевський, зламався. У вагоні тривалий час було холодно. Янішевський застудився. Загострення попередньої хвороби викликало запалення легенів, від якого польський математик не зміг вилікуватися. Він пішов з життя 3 січня 1920.
Похований Янішевський у Львові на Личаківському цвинтарі. Тривалий час місце поховання вважалося загубленим, але в 2020 році плиту надгробка віднайшли.
Зиґмунт Янішевський прожив коротке життя, але встиг зробити значний внесок у розвиток науки. Його праці та ідеї дали поштовх до появи цілої плеяди видатних науковців та важливих відкриттів.