Розкішна прикраса довоєнної Варшави: історія готелю “Європейський”

Довоєнна Варшава багатьом запам’яталася своєю величною архітектурою, насиченим культурним життям та затишними вулицями, які мали свій унікальний колорит. Були у столиці місця, куди хотілося повертатися нескінченну кількість разів та надихатися особливою атмосферою, яка там панувала. Одним із таких місць став готель “Європейський”, який часто називали перлиною столиці. Сюди приїджали відомі люди з усього світу, тут з неабияким розмахом влаштовувалися бали, про які писали у кожній місцевій газеті, а ще при готелі працювала кондитерська, пише warsaw1.one. Чим ще привабив варшавський готель самих Марлен Дітріх та Роберта Кеннеді?  

Розташування готелю та історія його створення

Готель “Європейський” у Варшаві розташовувався на історичному Королівському тракті, що недалеко від району Старого міста. Він був побудований у 1855 році за проектом польського архітектора з італійським корінням Хенріка Марконі. До речі, Хенрік став відомим не тільки завдяки своїм проектам у Польщі, а також мав досвід роботи в Україні. 1 січня 1857 року заклад вперше відкрив свої двері для відвідувачів. Із більшості номерів у готелі відкривався вид на історичну частину столиці, зокрема на Королівський тракт та Площу Пілсудського. 

Готель “Європейський” нараховував 240 номерів, був першою резиденцією Товариства заохочення мистецтв, а також у міжвоєнний період у ньому знаходилися резиденції посольств Бельгії, Бразилії, Фінляндії та Іспанії. З 1915 року за удосконалення готелю, переміщення головного входу та двох бальних залів відповідав архітектор Антоні Яворницькі.  

Під час Другої світової війни та окупації Варшави гітлерівські війська переіменували готель і облаштували у готелі місце для розміщення німецьких офіцерів. У ході Варшавського повстання та бойових дій при відступі німців, споруда дуже постраждала. 

У 1945 році після звільнення Варшави власники готелю отримали дозвіл від влади на його відновлення, а у вцілілій частини закладу був відкритий ресторан. Однак, реконструювати споруду так і не встигли, тому що її власність була конфіскована польською владою і у 1945-1950-х роках будівля за проектом Богдана Пневського була облаштована під військове училище. Ще через шість років влада вирішила повернути споруді його статус готелю та будівля була передана до туристичної компанії “Орбіс”.

Особливості готелю, згадки у пресі та знамениті гості

 

З середини 18-го і до початку 19-го століття готель “Європейський” славився своїми урочистими та багатими балами і карнавалами. Не менш відомою була кондитерська “У Лурса”, яка працювала у закладі. Там було власне виробництво тістечок, тортів, пиріжків та іншої випічки, і цей широкий асортимент приваблював інтелігентську публіку. Не лише смачні тістечка стали родзинкою кондитерської, адже розкішний інтер’єр та красиве пакування десертів, яке власник кондитерської привозив з Парижу, не могли не закохати в себе. Усюди був кришталь, десерти подавалися гостям на витончених тарілках зі срібла та порцеляни. Про переваги кондитерської писала навіть відома газета “Kurier Warszawski”. У статтях розповідали, що у столиці ще ніколи не було настільки елегантно облаштованої кондитерської, адже меблі замовляли у знаменитого варшавського столяра Хойріха. Незліченні дзеркала на стінах відображали великі вази із солодощами, а у атмосфері закладу панувало радісне свято. 

Зірковими гостями готелю крім Марлен Дітріх та Роберта Кеннеді були індійська політкиня Індіра Ганді, піаніст Артур Рубінштейн та письменник Гюнтер Грасс.    

More from author

Революція торгівлі за допомогою АІ: всередині проекту ProfiMax

Світ трейдингу завжди був оповитий таємницею і розглядався як азартна гра, в якій лише одиниці можуть досягти успіху. Однак із технічним прогресом і розвитком...

Як працювали магазини та виживала Варшава під час окупації

Друга світова війна принесла чимало горя та руйнувань. Жахи німецької окупації й до сьогодні пам’ятають старожили міст та сіл, адже забути подібне практично неможливо....

Генерал Казімеж Соснковський – борець з фашизмом

Польський генерал Казімеж Соснковський пройшов важкий та тернистий шлях. На його долю випало пережити дві світові війни, ув’язнення та вигнання. Військовий вважав, що загроза...
.,.,.,.