Як виглядали варшавські кав’ярні у 18-му столітті?

Багато хто вважає, що традиція пригощати ароматною випічкою та смачною кавою завсідників затишних кав’ярень з’явилася у Відні, однак це не є абсолютною правдою. Неабиякий внесок у розвиток кондитерського мистецтва зробила і столиця Польщі, на вулицях якої перші кав’ярні з’явилися ще у 17-му столітті. Варшавські кав’ярні та їх історії інколи можуть розповісти набагато більше про менталітет народу, його традиції та стиль життя, аніж розкішні музеї та величні архітектурні споруди. Колись невеликі кафе у Варшаві були не просто місцем, де можна поспіхом випити гарячого напою, а справжнім культурним осередком, пише warsaw1.one.

Затишна історія варшавських кав’ярень: як все починалося?

Датою заснування першого кафе у Варшаві вважається 1724 рік. Воно розташовувалося на Саксонській Осі та було улюбленим місцем короля Августа II. До речі і управляв ним придворний короля. Загалом, це і всі наступні столичні кав’ярні деякий час відвідували лише чоловіки з королівської свити. А батьком варшавських кондитерських називають італійця Лессель. У 1727 році на відкритті Саксонського оперного театру він приготував десерт, який назавжди увійшов в історію Варшави: це був багатослойний торт у формі піраміди. За свій виріб кондитерського мистецтва Лессель отримав привілеї від короля та у частині Саксонського саду, яка була доступна для широкої аудиторії, відкрив свій перший кондитерський магазин. Він був дуже популярним серед жителів Варшави, але після смерті видатного кондитера переходив у володіння до різних власників, поки врешті-решт зовсім не закрився у міжвоєнний період. 

Крім Лесселя до Варшави приїжджало ще багато інших кондитерів з усього світу, які відкривали у столиці власні заклади. Варто згадати швейцарця Балді, який відкрив кав’ярню на вулиці Длугій. За скляною вітриною кондитерської Балді розташувався великий прилавок з десертами, а позаду нього стояли столи з дерев’яними лавами для відвідувачів. 

У 18 столітті, коли популярність кав’ярень у столиці тільки починала набирати обертів, їх відвідували переважно чоловіки і обслуговували їх чоловіки-офіціанти. Коли серед відвідувачів кафе почали з’являтися і жінки, це сильно вплинуло на інтер’єр закладів та меню. Дерев’яні лави замінили зручні крісла, на столах з’явилися квіти та серветки, а десертам почали давати “жіночі” назви: “Стефанка”, “Варшав’янка”. Все було націлене на те, щоб порадувати прекрасних відвідувачок закладу. Цікаво, що Балді навіть тримав у своїй кондитерській декілька канарок, щоб їх спів розважав варшав’янок. 

Якими були десерти та кава у старих кав’ярнях?

У 18-му столітті у кав’ярнях часто укладалися ділові угоди і під час цих зустрічей відвідувачі часто пили каву за “особливим” рецептом, а саме з додаванням у напій алкоголю. Зазвичай до кави додавали ром або декілька ложок спирту. 

Варшавські кафе могли похизуватися найоригінальнішою та найефективнішою рекламою у місті. Завдяки маркетинговим прийомам варшав’яни дізнавалися, що кава здатна попередити апоплексію, а чай робить вигляд шкіри більш здоровим та сяючим. Найпопулярніша в усій Варшаві вітрина розташовувалася у кондитерській Каспера Семадені – вона настільки подобалася містянам, що вони просто приходили подивитися на неї. В ній на великій тарілці були гарно розкладені кармелізовані фрукти – половинки груш, шматочки анананасів, яблук, абрикосів, їстівних каштанів та слив. Також там були справжні витвори мистецтва, які можна було з’їсти: кошики з їстівними квітами, багатослойні шоколадні торти, різноманітні тістечка та печива. Така презентація працювала у десять разів краще, ніж будь-яка інша реклама з яскравими слоганами. 

More from author

Міхал Жевлаков – відомий польський захисник 

Багато відомих польських футболістів є уродженцями Варшави, серед них і Міхал Жевлаков, який зіграв за дорослу збірну Польщі понад сотню разів. Повідомляє “warsaw1.one”. Перше захоплення...

Розкішна прикраса довоєнної Варшави: історія готелю “Європейський”

Довоєнна Варшава багатьом запам’яталася своєю величною архітектурою, насиченим культурним життям та затишними вулицями, які мали свій унікальний колорит. Були у столиці місця, куди хотілося...

Бактеріолог та революціонер: життєвий шлях варшавського науковця Людвіка Райхмана

Врятовані життя, винайдення ліків від тяжких захворювань, розвиток технологій та багатьох інших сфер – всім цим ми зобов’язані науковцям, які все життя присвятили своїй...
.,.,.,.