Розвиток промисловості у Варшаві в 1944-1945 роках

Після завершення Другої світової війни економіка Варшави перебувала у вкрай плачевному стані. Фактично руйнування міста спричинені бомбардуваннями та військовими діями повернули промисловість до рівня 1860-х років. Тому, необхідно було вживати термінових заходів, щоб відновлювати промисловість. Декілька десятків років знадобилося місту, щоб стати високорозвиненою європейською столицею, пише warsaw1.one.

Варшава до 1930 року

Після завершення російської окупації в 1914 році Варшава втратила виходи на ринок Російської імперії, від якого залежала велика частка її економіки. Однак, всупереч цьому фактору, промисловість міста в міжвоєнний час активно розвивалася.

Зокрема, у Варшаві успішно працювала килимова фабрика, продукцію з якої експортували в країни Сходу та Узбекистан. На економіку міста працювала велика кількість підприємств та фабрик. Щоправда, зростання промисловості тривало до 1914 року. Згодом фабрики разом з робітниками перемістили на територію Росії.

Розбудова Варшави розпочалася після 1923 року: розширюється територія міста та з’являються нові райони. Якщо на початку 20 століття у Варшаві серед міського населення спостерігалася бідність, то через декілька років на місто чекав економічний бунт.

У Варшаві активно обговорювали інвестування в розвиток інфраструктури. Слід зазначити, що ще в 1903 році у місті планувалося будівництво метро. Однак, в першу чергу кошти вклали в міжміську залізничну лінію, яка включала тунель, віадук та мости. Щоправда, на їхнє будівництво знадобилося 10 років. Офіційно відкрили залізничну лінію в 1933 році, хоча головний вокзал так і не встигли збудувати до початку Другої світової війни.

Паралельно з труднощами у розвитку промисловості у Варшаві гостро відчувалася нестача житла. Особливо боляче це торкнулося робітників. Хоча, в місті й будували нові будинки, однак житло в них було занадто дорогим для робітничого класу.

Загалом початок 20-х років 20 століття був стрімким часом післявоєнного відновлення, що тривав протягом десяти років до настання великої кризи. З 1930-х років Варшава розвивається як метрополія, що мало безсумнівно позитивний вплив на подальше її перетворення в одне з найбільш розвинених міст Європи.

Перші кроки для розвитку промисловості Варшави

В липні 1945 року Центральне статистичне  управління провело перепис підприємств, що продовжували працювати у післявоєнній Варшаві. Результати перепису показали, що в місті повноцінно працюють майже дві сотні підприємств, на яких задіяно десять тисяч робітників.

Варто додати, що працівники в основному були зайняті не на виробництві, а навпаки на відбудові пошкоджених приміщень та обладнання. Спочатку влада Варшави не повною мірою розуміла, яким чином запускати промисловість щойно після завершення німецької окупації.

Адже одразу після війни столицю Польщі мали намір перенести до Лодзя, оскільки місто менше постраждало від військових дій. Проте, в січні 1945 року тимчасова адміністрація прийняла остаточне рішення залишити як столицю Варшаву та зайнятися її відновленням.

У зв’язку з цим було створено Управління капітальної реконструкції. Головним його завданням стала інвентаризація руйнувань та розробка планів подальшого міського будівництва. За період роботи Управлінню капітальної реконструкції вдалося напрацювати подальші плани розвитку промисловості.

Бачення комуністів розвитку міста

Перші плани розвитку промисловості мали на меті помірний економічний розвиток. Місцева влада тимчасово відмовилася від відновлення важкої промисловості, оскільки Варшава знаходилась на великій відстані від сировинних джерел та джерел енергії.

В той самий час акцент робився на галузях, що виготовляють продукцію для потреб населення, а також поліграфічній та фармацевтичній галузях.

Слід зазначити, що влада у Варшаві перейшла до комуністичного режиму, зокрема перевагу отримала Польська Робітнича Партія. Комуністи критично висловилися щодо плану помірного економічного розвитку, тому вони розробили власний план з відновлення промисловості.

Міський план реконструкції Варшави зазнав суттєвих змін. До його розробки активно долучалися радянські архітектори та містобудівники. Державна влада погодила та затвердила план.

Зокрема, в документі пропонувалося протягом десяти років – включно до 1955 року відновити робітничий клас у місті, а також збудувати чималу кількість сучасних заводів і підприємств. На думку комуністів, головною метою плану було повернення Варшаві слави промислового міста, де основну верству населення складають робітники.

За попереднім планом у столиці Польщі мали збудувати два десятки нових заводів і відновити роботу зруйнованих чи пошкоджених підприємств.

Як проходила відбудова Варшави

В перші повоєнні роки відбудова міста проходила досить не організовано. Займалися відновлювальними роботами в основному працівники зруйнованих заводів. Однак, власники підприємств на той час не мали достатньо фінансів, щоб повноцінно проводити відбудову, тому реконструкція скоріше мала тимчасовий характер.

Через декілька років ці заводи були ліквідовані. Згодом радянська влада націоналізувала усі підприємства на території Варшави й лише тоді взялася за їхнє планове відновлення.

Багато великих заводів сильно пошкодили воєнні дії, через це їх відбудова була недоцільною. Місцева влада вирішила розпочати будівництво нових великих підприємств. Наприклад, це завод швейної промисловості «Кора», пеніциліновий завод та інші.

З кожним роком витрати державного бюджету на відбудову промисловості збільшувалися, проте так і не досягнули довоєнного рівня. Адже паралельно проводилася відбудова житлових будинків та соціальної інфраструктури. Через два роки після завершення Другої світової війни кількість зайнятих в промисловості працівників зросла удвічі.

За підрахунками експертів протягом 1945-1975 року на відбудову столицю Польщі витрачено 300 мільярдів злотих, з яких половина була спрямована на відновлення промисловості. У розвитку промисловості вдалося досягти передвоєнного рівня лише до 1953 року.

Відновлення ремісничого будівництва

Що ж стосується ремісничого будівництва, його відбудова проходила досить повільно. Це пояснювалося втратою персоналу через німецьку окупацію, суттєвим зростанням податків після війни та труднощами з закупівлею сировини й матеріалів, необхідних для виробництва.

Якщо порівнювати з 1938 роком, в 1944-1945 роках у промисловості було зайнято лише 12 відсотків від тієї кількості робітників, які працювали перед Другою світовою війною. Окрім цього влада намагалася взяти під централізоване підпорядкування усю промисловість столиці, що сповільнювало її розвиток та призвело до скорочення кількості майстрів.

Варто додати, що за час Другої світової війни Варшава зазнала найбільших руйнувань серед європейських столиць. Німецькі окупанти цілеспрямовано знищували всю міську інфраструктуру. Зокрема, від Середмістя, Старого міста, Волі практично нічого не залишилося. Так, станом на 1945 рік зруйновано 85 відсотків міста. Однак, це не стало перешкодою для становлення Варшави як розвинутого європейського, демократичного міста.

More from author

Міхал Соловов – талановитий підприємець з Варшави

Міхал Соловов є відомим бізнесменом не лише у Варшаві, але й за її межами. Підприємницьку діяльність чоловік розпочинав з видавничої справи й зумів розширити...

Кав’ярня Генріха Дюваля та найстаріші заклади Варшави

Хто з нас не любить посидіти за чашкою запашної кави з апетитним тістечком. Особливо кавові напої смакують в затишних кафе Варшави, де можна обрати...

Ян Кульчик – найбагатший бізнесмен Варшави

Яна Кульчика в Польщі називають легендою, адже він займав лідируючі позиції не лише у польському тижневику «Wprost», але й входив до рейтингу найбагатших мільярдерів...
.,.,.,.