Він належить до найвидатніших польських письменників кінця 19 – початку 20 століття. Вихований на революційних і демократичних традиціях польської літератури — традиціях Міцкевича, Словацького, Ожешко і Пруса, він у численних творах широко відобразив життя польського народу, його боротьбу за соціальне і національне визволення, пише сайт warsaw1.one. Понад тридцять років польська дійсність з усіма її суперечностями знаходила художнє відображення у творах талановитого майстра слова та критика буржуазного суспільства. Також дізнавайтесь про видатного науковця з Варшави – Казиміра Функа.
Біографія
Стефан Жеромський народився у 1864 році на околицях Кельців, у родині орендаря невеликого маєтку. У 1876 році, під час розпалу русифікації польської школи, він вступив до Келецької гімназії. Дітей примушували вивчати польську граматику російською мовою, за вимовлене польське слово у школі карали різками, а вільна думка жорстоко переслідувалась. У перших своїх літературних спробах, написаних у гімназичні роки, Жеромський оспівував героїчні постаті минулого. Героями його перших юнацьких творів виступають ватажки демократичних визвольних рухів у Західній Європі та у Польщі (Петефі, Мадзіні, Гарібальді, Ян Гус, Кола ді Рієнці, Сцегенний та інші).
У 1886 році Жеромський вступив до Варшавського ветеринарного інституту. У цей час у нього була фінансова скрута через смерть батька. У студентських гуртках, в яких брав участь молодий Жеромський, велись гарячі дискусії про твори Маркса, а також Лассаля. Починаючи з 1888 року, Жеромський працював репетитором у різних панських маєтках, де була можливість детально ознайомитися зі становищем пореформеного польського села. У липні 1892 року письменник поїхав у Швейцарію. Там він працював помічником бібліотекаря у польському музеї. Незадовго до того він одружився, і у Швейцарію поїхав з дружиною — Октавією Родкевич – і прийомною дочкою. У бібліотеці Жеромський працював 4 роки, у період з 1892 по 1896 рік. Тоді Жеромський багато подорожував, відвідував Мілан, Дрезден, Париж, побував в Альпах. У кінці 1896 року родина повернулась у Польщу, де письменник знову отримав місце бібліотекаря. Один із найзнаменитіших творців польської прози, великий патріот і громадський діяч разом із родиною провів останній рік свого життя у невеликих апартаментах Королівського замку у Варшаві. Це свідчить про повагу суспільства до великого письменника.
У своїх творах письменник часто підіймав теми бідності та важкої долі робітників. Він звертав увагу на соціальні відмінності, розмежовував багатих і бідних людей. Письменник завжди ставив на перше місце моральність і необхідність критичного мислення. Спонукав своїх читачів до роздумів над важливими темами. Жеромський, як мало хто у польській літературі, був тісно повʼязаний з суспільно-політичною боротьбою епохи, коли він жив і творив. Він не раз підкреслював у своїх художніх творах велику виховну роль літератури, засуджував занепадницькі декадентські течії, закликав наслідувати передові традиції вітчизняної і російської літератури.
Діяльність в освітній сфері
Письменник Стефан Жеромський активно проявляв себе як громадський діяч та активіст. Він звертав увагу на потреби дітей та дорослих у складних життєвих умовах. У період з 1905 року по 1908 рік він повернувся у Наленчув. Там він заснував та очолив Люблінське просвітницьке товариство “Світло”. Серед членів Люблінського товариства сприяння освіті “Світло” були Фаустина Можицька, Густав Даніловський, Пшемислав Рудзький, Гелена Дулемба, Казімєж Дулемба, Феліція Сулковська та інші.
Коли організація прогресивної інтелігенції запрацювала, Стефан створив школу для “дітей з народу”, вечірні курси для дорослих, народний університет та навіть аматорський театр. Жеромський не тільки вирішив створити такий навчальний заклад, але й за власний кошт профінансував будівництво дитячого садка. Це місце було призначене для дітей сільськогосподарських робітниць, куховарок і служниць, які працювали у Наленчуві. У дитячому садку доглядали за дітьми, а ще навчали їх. Це була базова освіта з акцентом на розвиток прихованих талантів. Тож завдяки цій ініціативі батьки не залишали дітей зачиненими вдома, або не шукали їм прихисток серед родичів. Освітній заклад дав можливість та старт для розвитку маленьких поляків. Тож саме завдяки старанням Стефана Жеромського притулок став першим державним дошкільним закладом у відродженій Польщі. Згодом його назвали іменем Адама Жеромського, на честь сина письменника. Будівля дитячого садка була оточена садом. У 21 столітті там діє музей Болєслава Пруса. А от дитячий садок діяв аж до 2001 року — це була одна з найтриваліших громадських ініціатив письменника.
Нагороди
Впродовж життя його чотири рази номінували на Нобелівську премію з літератури. Також Стефан Жеромський був нагороджений Орденом “Відродження Польщі” III класу – на знак визнання заслуг у сфері літератури, отримав Велику Стрічку Ордену Відродження Польщі, Орден Білого Орла був вручений посмертно 11 листопада 2018 року.