Він був польським педагогом, скаутмайстром та солдатом Армії Крайової, пише сайт warsaw1.one. Мова йде про варшавського громадського діяча Олександра Камінського. У цьому матеріалі ми більш детально розповімо про історію життя.
Юність
Олександр Камінський народився у 1903 році у Варшаві. Його батько був відомим місцевим аптекарем. Коли хлопцеві було два роки, він разом зі сім’єю переїхав до Києва. Саме в Україні юнак пішов до школи. Він навчався у російській чотирикласній початковій школі. Згодом сім’я знову переїхала. Цього разу до Ростова. У цей період помер батько Олександра. Камінські опинились у складній фінансовій ситуації. Тож юнак був змушений перервати навчання, аби піти на роботу. Він влаштувався кур’єром у банк. Згодом отримав підвищення і, будучи клерком, друкував банківську кореспонденцію.
У 1916 році Олександр перебрався до Умані, де проживав його дядько. Тут юнаку вдалось відновити своє перерване навчання у школі. Паралельно він продовжував працювати, аби допомогти матері.
Скаутинг
У 1918 році варшавець приєднався до скаутської організації імені Тадеуша Костюшка, яка діяла в Умані. У межах цієї чоловічої дружини Олександр виконував різноманітні функції. У 20-х роках 20 століття Камінський прийняв рішення повернутись до рідної Варшави.
У Польщі він розпочав навчатись у столичній гімназії. У Варшаві Олександр познайомився з Жавроцьким, який залучив його до місцевого скаутського життя. Завдяки своїй активній діяльності Камінському вдалось стати заступником командира війська в Прушкові. Паралельно зі скаутською діяльністю, Олександр продовжував своє навчання. Після складання випускних іспитів юнак вступив до Варшавського університету на історичний факультет. Також він писав тексти у такі місцеві газети як Harcmistrz, Płomyk та Iskier.
У 1924 році Олександру вдалось стати скаутмайстром. Для юнака це було дуже й дуже важливо. Згодом на нього знову очікувало підвищення. Він обійняв посаду коменданта загону Прушковського, а після закінчення навчання в 1928 році став комендантом Мазовецької хоругви. У цей період Олександра призвали до армії. Під час служби юнак захворів на запалення легенів і через ускладнення зі здоров’ям був звільнений зі служби через остаточну непридатність. Після лікування повернувся до скаутингу.
У 30-х роках Камінський став співорганізатором скаутського відділу Cub Scout, який був розрахований на наймолодших учасників. У межах цієї організації Олександр ділився своїм цінним досвідом з юними членами скаутського товариства.
З початком Другої світової війни Камінський осів у Варшаві. Він був активно залучений до справ столичної скаутської організації. Також Олександр надавав першу медичну допомогу нужденним, допомагав біженцям і сиротам. У цей період Камінський став ініціатором створення підпільної скаутської організації – Szare Szeregi. Згодом варшавець заснував друкований відділ Армії Крайової, де був головним редактором. Також він і сам дописував чимало статей у цей журнал. У 1943 році Камінський написав роман Kamienie na szaniec, де він описав підпільну діяльність 23-ї варшавської скаутської групи та її членів.
Після закінчення Другої світової війни Олександр досить змінив свій рід діяльності. Він почав працювати асистентом кафедри педагогіки в Лодзькому університеті, де також захистив докторську дисертацію. Брав активну участь у діяльності педагогічних організацій, зокрема у Спілці польських учителів і у Комітеті педагогічних і психологічних наук Польської академії наук.
Олександр Камінський помер у 1978 році. Його поховали на Повонзківському кладовищі у Варшаві.